14 серпня на Виставковому центрі в Києві відбувся четвертий “Фестиваль натхнення для спільнот”. На захід були запрошені громадські ініціативи, що працюють з переселенцями. Унікальність цьогорічної програми у тому, що самі ініціативи були спікерами, які надихають інших своїм досвідом та результатами. 

«Перший фестиваль у 2017 році був як крок у невідомість. Тоді ми мали слабше уявлення про те, хто ці люди, що їм потрібно та куди вони рухаються. Перші фестивалі стали своєрідним знайомством з учасниками проєкту. Ми оцінили результати своєї роботи та знаємо яку роль грає фестиваль. Зараз це майданчик для спільноти однодумців, які вже реалізували не один спільний проект або ініціативу та підтримували один одного у часи пандемії, не тільки на професійному, але і на особистому рівні.», – розповідає  Денис Савченко, координатор громадської організації «КримSOS».   

Денис також зазначає, що цьогоріч на фестиваль майже не запрошували зовнішнішніх експертів, бо у представників спільнот було бажання розповісти про свої практики й  досвід. Тож і програма була виключно із виступів самих учасників.    

Шість інсайтів від ініціатив переселенців 

У першій частині фестивалю виступали шість представників громадських організацій. Вони презентували певний здобуток ініціативи чи розповідали, як вирішують проблеми переселенців у своїй громаді. Ось головні відкриття та тези з розповіді кожного із спікерів. 

1. У мережуванні сила громадських організацій 

Артем Коновалов, експерт громадської організації «Центр демократії та верховенства права» поділився переліком сайтів, де можна збирати гроші на проекти по принципу для краудфандингу, тобто, коли громада фінансує соціальну ідею.

«Ми віримо, що потрібно об’єднуватись для вирішення певних проблем – від збору грошей на важливу ідею, чи для зміни законів. Зараз лобіюємо зміни по скасуванню оподаткування громадських організацій та розширення переліку пільгових категорій, що можуть орендувати приміщення на пільгових умовах. Але тільки разом зможемо щось  змінити», –  зазначива Артем. 

2. Ідея може об’єднати міжнародних донорів, місцевих депутатів, бізнесменів та церкву 

«Місто-хаб» –  простір для людей в Полтаві, які втілюють свої мрії. На його відкриття вісім активістів мста писали проекти та завдяки коштам донорів їм вдалось почати ремонт. А приміщення надає безкоштовно церква.  

«Все почалося з ідеї, яку підтримали мої друзі та знайомі. Навіть більше – у нас є бізнесмен, депутати, які нам допомагають. Але найголовніше, що церква теж не стояла осторонь та дала нам приміщення, де завдяки грантам ми зараз робимо ремонт», – розповідає Віталій Володченко, міжнародний тренер з неформальної освіти, керівник БО «Взаємопоміч».

3. Мистецтво руйнує стереотипи та допомагає змінити мислення людей 

У Полтаві є театр, де піднімають теми переселенців, орієнтації, корупції, окупації Криму. Будь-хто може стати актором, головна умова – мати певний досвід у темі. 

«Перша вистава була про проблеми переселенців у Полтаві. Ми показали 15 вистав по всій Україні. У глядачів була неймовірна реакція та часом виникали дуже цікаві питання. Гадаю, ми трохи похитнули їх світогляд своєю роботою», – ділиться Анастасія Яковенко, «Театр сучасного діалогу».

4. Молоді потрібне місце для відпочинку й творчості – це може бути й ваша квартира 

Куди піти дітям після школи у маленькому містечку? У Черкаській області м. Чигирині усіх запрошують до вільного простору «ХАТА-ХАБ». Там проводять творчі майстер-класи, тренінги та можуть влаштувати перегляд фільму. 

«Для простору віддала свою квартиру – не вдалось орендувати потрібне приміщення. А облаштувати допомогли донори та навіть сусіди – просто приносили поїсти щось. Приємно було відчути підтримку», – розповідає Діна Глазунова, керівниця БО «Фонд розвитку Чигиринщини» 

5. Якщо немає потрібних експертів – ви можете стати ними 

В Умані для дітей з особливими потребами працює ляльковий театр «Келесик».  Там самі роблять іграшки та костюми, організовують репетиції й покази. 

«Театр – це можливість діткам реалізувати себе. Але для нас головне освітній процес. Якщо я не можу знайти для свого сина гарного спеціаліста, я маю сама стати ним. Бо у  нас усе тримається на батьках», – розповідає Софія Кисельова, учасниця ГО «Шлях добра».

6. Побудуйте самі свій будинок з іншими, але зробіть проект публічним – тоді не будете платити хабарі 

У Вінниці близько 2 тис. переселенців об’єднані в організацію «Спільна справа». Нещаодавно вони склались грошима та організували кооперативне будівництво. Влада виділила їм землю – для цього активісти навіть провели невеликий мітинг.  Зараз почали зводити будинок у 7 поверхів на 105 квартир. Майбутні мешканці внесли 30% від вартості квартир. Здати будинок мають за 21 місяць. Подібні проекти обговорюються з місцевою владою  у Миколаєві та Полтаві.  

«Переселенцям потрібен дах над головою. Потім уже можна якось розвиватись. Тому ми вирішили займатись цією проблемою. бо державні програми не ефективні. Вирішили будуватись самі – для цього створили кооператив. Це медійний та соціальний проект – завдяки публічності нам поки вдається вирішувати усе без хабарів». – розповідає Юрій Зиков, ГО «Всеукраїнське об’єднання переселенців «Спільна справа».

У другій половині фестивалю для усх провели  майстер-класи з творчого розпису по склу, профорієнтації й саморозвитку та інклюзивного спорту, акварельного живопису. Увесь час заходу для дітей працював окремий майданчик. Команда КримSOS висловлює вдячність волонтеркам благодійного фонду «Рокада», які допомагали розважати малюків під час фестивалю . 

Захід відбувся за фінансової підтримки Aгентства ООН у справах біженців в Україні  в рамках проекту “Посилення спільнот у центральних та хахідних областях України.