Половину потенційних кандидатів серед АТОвців та переселенців на пільговий кредит виключили з черги 

На початку цього тижня мав бути сформований список учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб, які отримають пільговий кредит на житло. Втім, з п’яти АТОвців в реєстрі залишились троє, а з трьох переселенців – один. Про це повідомив директор Вінницького регіонального управління «Держмолодьжитло» Руслан Мельник.

– Черга посуватиметься до тієї пори, поки не знайдеться потрібна кількість кандидатів в межах розподілу коштів, — говорить він. — Моментом використання бюджетних коштів вважається їх списання з рахунку ДКСУ (Державної казначейської служби України) і зарахування на особистий рахунок позичальника в банку. Цей момент наступить після того, як підписаний кредитний договір з відповідними фінансовими зобов’язаннями буде зареєстрований в ДКСУ, але до цієї стадії ще потрібно пройти ряд погоджень, як з боку «Держмолодьжитла», так і Мінрегіону.

Причини відмови пільговиків від кредиту у «Держмолодьжитлі» не коментують. Мовляв, не досліджують цього. Якщо немає усього пакету документів, працюють з кандидатами, які йдуть наступними у черзі. – Але слід враховувати, що крім першого внеску, який складає 6 відсотків всієї вартості квартири, є ще супутні витрати. Наприклад, експертна оцінка, послуги нотаріуса, послуги агенцій нерухомості з пошуку об’єктів придбання, у випадку участі в ФФБ (Фонд фінансування будівництва) – сплата додаткового внеску для участі у фонді забудовника тощо, — продовжує Руслан Миколайович.

В агенціях нерухомості підтвердили цю інформацію. Мовляв, наразі ріелтор за свої послуги просить 4 відсотка вартості квартири. І ще наголошують, що в разі придбання житла на вторинному ринку, потрібно заплатити авансовий платіж власнику квартири. Також при оформленні квартири слід буде сплатити державні податки та збори, що можуть скласти до 2 відсотків.

Отже, загальна сума додаткових проплат може сягнути 50 тисяч гривень. Втім, кандидат на придбання житла за пільговим кредитом Григорій Мізин зауважує, що наразі витратив на документи близько тисячі гривень. – Експертна оцінка коштує до 600 гривень, це найдорожча витрата, — підкреслює він. – На ріелторів ми не витрачались, знайшли квартиру в новобудові самостійно. За розмірами вона трохи менша, ніж можна було взяти на сім’ю за умовами програми.

За словами Григорія Мізина, найважчим було взяти ідентифікаційні коди на малолітніх дітей. Адже їх виготовляють протягом трьох днів, а документи потрібно було зібрати в дуже обмежені часові терміни, з четверга до понеділка, а субота і неділя – вихідні, коли ніхто не працює в державних органах.

– На даний момент ось ці обмеження в часі якраз і були найбільшою незручністю, — запевняє він. Проте, родина Григорія Мізина ще не сплачувала перший внесок, державні збори тощо. А це і є найбільша сума витрат. Наприклад, якщо житло коштуватиме 500 тисяч гривень, то треба одразу внести 30 тисяч гривень. Плюс податки та збори – близько 10 тисяч гривень. Отже, причиною відмови від кредиту можуть бути великі супутні витрати, а також занадто короткі термін збору документів та неможливість швидко знайти потрібну квартиру.