Урядовий корупційний схематоз для забудовників під виглядом “житла для переселенців”
Мораторій на критику влади для мене завершився, бо будувати корупційні схеми під виглядом допомоги постраждалим від війни – це вже лютий пи…ць.
Для початку наведу лише один приклад роботи Кабінету міністрів і піару Дениса Шмигаля із подачею корупції, як роботи «над вирішенням житлового питання вимушених переселенців».
Ви не повірите, але для начебто вирішення проблем вимушених переселенців, Кабмін дозволив Держмолодьжитлу будувати та купувати житло із суттєво більшими націнками, ніж були раніше, і давати пільгові кредити приватним компаніям, що займаються будівництвом житла.
Ось постанова Уряду №469 від 19 квітня постанову, яку сьогодні оприлюднили.
Перше, на що хочу звернути увагу: там взагалі НЕМАЄ нічого про вимушених переселенців.
Якщо в старих правилах були чіткі критерії, хто має право користуватися Програмою, то зараз Кабмін затвердив «сферичного коня у вакуумі».
Молоді сім’ї в Порядку залишилися (але вже без жодних вимог до фінансового стану, наявності житла і т.д.).
А додалися можливості:
1) будівництва або придбання житла Держмолодьжитлом з метою подальшої передачі такого житла в оренду (найм), оренду із правом викупу, продажу на умовах пільгового кредитування (БЕЗ уточнення, кому передачі);
2) пільгового кредитування юридичних та фізичних осіб для здійснення будівництва житла (БЕЗ уточнення вимог і цілей будівництва житла юрособами, відсоток не більше облікової ставки НБУ, на строк до 20 років).
Тобто, Кабмін затвердив бланкетні норми, правила під які потім якось «затверджуються правлінням Фонду за погодженням із Мінрегіоном».
Фактично, кинули бюджетні гроші і можливу іноземну допомогу для витрат Держмолодьжитлом за правилами, які Держмолодьжитло потім саме для себе затвердить за погодженням із Мінрегіоном (міністром Мінрегіону є Олексій Чернишов, його «правою рукою» в питаннях житла для ВПО є заступниця міністра Наталія Козловська, ).
А тепер питання ціни за квадратний метр, за якою Держмолодьжитло може тепер не лише видавати кредити, але і купувати та, навіть, самостійно будувати, як замовник.
Раніше існували 4 градації, в залежності від типу населеного пункту:
- Для блатних Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова можна було купувати в 1.75 разів дорожче за опосередковану вартість будівництва в регіоні.
- Для обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. осіб – у 1,5 раза.
- Для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. осіб – у 1,25 раза.
- Для інших населених пунктів – опосередковану вартість у відповідній області.
Для блатних п’яти міст нічого не змінилося, а от для всіх інших…
Наприклад, навіть в селі у районі поряд із будь-яким обласним центром коефіцієнт тепер 1,75 (+75% ціни у порівнянні із існуючим раніше). Тобто, за бюджетний рахунок чи гроші іноземної допомоги можна купувати/будувати житло навіть в селі в 1,.75 разів дорожче, ніж опосередкована вартість будівництва в регіоні.
Найменший існуючий коефіцієнт, що визначає граничну ціну закупівлі/будівництва в новій редакції постанови Кабміну – 1,5.
Нічогенькі такі навари для забудовників при повній відсутності детальних правил для виділення коштів. Мабуть, грошей на житло вимушеним переселенцям та відбудову зруйнованого у нас набагато більше, ніж потрібно для будівництва за розумною ціною.
Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудов