Врятувати проект може його перезавантаження та контроль із боку громадськості

Лишилося кілька днів до річниці події, яка могла б стати поворотним моментом у вирішенні проблеми бізнесу, що постраждав внаслідок анексії Криму та війни на сході України. 26 березня минулого року було підписано угоду щодо реалізації грантового проекту Представництва ЄС“Центр адаптації переселенців та підприємців із зони АТО та Криму у Вінницькій області”. Згідно з ним, Євросоюз виділив 323 тисячі євро на відновлення виробництва на підприємствах із зони бойових дій та окупованого півострова. Проект розробили Вінницька торгово-промислова палата та Асоціація «Приватні інвестори України». Разом із Вінницькою ОДА в особі Департаменту регіонального економічного розвитку вони стали бенефіціарами гранту.

Згідно з умовами контракту, протягом 12 місяців, тобто до квітня 2016 року, 20 компаній мали отримати допомогу на відновлення виробництва у вигляді компенсацій відсотків за кредитами на суму до 15 тисяч євро і 20 – консультативну підтримку з розробки інвестиційного проекту на суму в 2000 євро. При цьому декілька компаній могли отримати обидва види допомоги. Це мало сприяти створенню на Вінниччині близько 720 робочих місць із 20-відсотковою квотою для вимушених переселенців.

Але внаслідок конфлікту, який виник між бенефіціарами, фактичного відсторонення від участі у проекті АПІУ та Вінницької ТПП, жоден підприємець із зони АТО та Криму не отримав жодного євро.

За погодженням з ЄС термін дії гранту було продовжено на чотири місяці, тобто по липень 2016 року включно. Ефективність такого кроку залежатиме від готовності зацікавлених сторін до повного перезавантаження проекту.

• Проект був дуже детально розписаний щодо механізмів виконання та розподілу обов`язків між бенефіціарами. Тому єдине, що може його зараз врятувати, – чітке виконання грантової угоди. Відповідно, необхідно повернути проект у правове русло і почати впроваджувати його так, як це прописано. Зі свого боку ми забезпечимо максимальну підтримку в реалізації проекту, – каже президент Вінницької ТПП Олександр Дідик.

За словами президента АПІУ Сергія Десяка, першим кроком на шляху реанімації гранту має стати повернення довіри до нього цільової аудиторії, тобто переселенців, які хочуть перенести бізнес у Вінницьку область та створювати тут робочі місця. Для цього необхідно, по-перше, змінити команду, яка дискредитувала себе невиконанням проекту, по-друге, показати громадськості реальні історії успішної участі у проекті.

• Є компанії, які могли б взяти участь у програмі, і є попередня домовленість із банками щодо їх кредитування, – наголошує Сергій Десяк.
• Не існує ніяких обмежень щодо клієнтів, які переїхали із зони АТО та Криму. Критерії для всіх однакові: реальний бізнес, прибуткова діяльність, наявність заставного майна або грошового покриття. Якщо у переселенців немає заставного майна, можливий варіант поручительства з боку третьої юридичної особи, – каже заступник начальника Подільського регіонального управління ПАТ «УкрСиббанк» по середньому та малому бізнесу
  Сергій Болібрух.

За його словами, серед клієнтів банку є такі, що зацікавлені в участі в грантовому проекті. Але умови компенсації по кредитах, які він передбачає, – це нестандарт як для «УкрСиббанку», так і для будь-якого іншого.

• Команда проекту збирала декілька разів банки на круглий стіл, за яким обговорювалися питання реалізації ґранту. Однією з вимог було внесення компенсації відсотків та комісій безпосередньо на погашення кредиту, а не на поточний рахунок позичальника. Така схема компенсації не відповідає процедурній політиці «УкрСиббанку», – каже Сергій Болібрух.

Аналогічно не вбачають банкіри резону у тристоронній угоді, на якій наполягає команда проекту попри те, що така угода не була передбачена умовами гранту.

• Існує стандартна процедура: клієнт прийшов до банку, дав фінансову звітність, банк приймає рішення щодо видачі кредиту і обговорює з клієнтом заставу. За великим рахунком, банк не цікавить, буде клієнт погашати кредит за рахунок власних чи грантових коштів. Якщо потрібно, банк може щомісяця видавати клієнту чи контролюючій стороні довідки про суму сплачених та нарахованих відсотків, – пояснює Сергій Болібрух.

Прете як повідомили в Асоціацій «Приватні інвестори України» у грантовому контракті була визначена принципіальна схема, яка передбачала простий та прозорий порядок виплат компенсацій безпосередньо переселенцям.

• У грантовому контакту передбачено надання компенсації відсотків або разової комісії безпосередньо переселенцям по двостороннім договорам між ОДА та підприємцями із зони АТО. Це саме стосується компенсації за розробку бізнес-планів. Навіщо було ускладнювати процедуру в порушення грантової угоди нам не зрозуміло, – наголошує Сергій Десяк.

А ось варіант компенсації разової комісії та встановлення індивідуальної кредитної ставки, попри нестандартність, є можливим. Але він має бути узгоджений із головним банком.

• Це узгодження можливо лише тоді, коли є конкретний клієнт, що відповідає кредитній політиці банку, та затверджена схема співпраці з проектом. Процедура погодження нестандартної схеми компенсацій триває два-три тижні, – каже Сергій Болібрух.

Ще однією важливою умовою успішної реалізації проекту Сергій Десяк називає співпрацю із громадськістю. Тому ще на етапі підготовки і запуску проекту у квітні-травні минулого року АПІУ та Вінницька ТПП підписали відповідні меморандуми із дев`ятьма громадськими організаціями. Але нова команда проекту цю роботу не продовжила.

• Цей проект цінний тим, що на ньому можна було протестувати певні напрямки діяльності з допомоги переселенцям, відпрацювати певні механізми і потім розвивати аналогічні проекти по всій Україні, – каже президент донецької ГО «Альянс» Світлана Закревська.

За її словами, цінність проекту полягає ще й у тому, що він був розрахований на підприємства, які працюють у пріоритетних для Вінниччини галузях, зокрема, сільському господарстві та переробній промисловості. Таким чином, грант міг стати корисним не лише для переселенців, а й для усієї області.

– Знайти передбачену грантом кількість компанії цілком реально. Минулого року я працювала спеціалістом з розвитку підприємництва в одного з потужних міжнародних донорів. У нас був конкурс грантів для бізнес-переселенців. І в межах дедлайну ми отримали 900 заявок. Донори змогли підтримати лиши близько 300. Тобто нереалізований бізнес-потенціал дуже потужний. Тому ми дуже зацікавлені в реалізації цього гранту і готові надати допомогу у плані контролю, реалізації, консультування, пошуку потенційних учасників, – кажеСвітлана Закревська, підкреслюючи необхідність перезавантаження проекту та участі громадських організацій переселенців в його реалізації та контролі за його виконанням.

– Це наші гроші, і вирішувати без нас наші долі, долі людей, які готові розпочати все з нуля, неправомірно, – каже громадська активістка.

У разі невиконання грантового контракту Вінницька область може потрапити до чорного списку регіонів, на територіях яких не працюватимуть грантові проекти іноземних країн та міжнародних організацій. Крім того, невиконання гранту стане сигналом для потенційних інвесторів – як вітчизняних, так і зарубіжних, – який свідчитиме про ненадійність місцевої влади.