Проблеми стійкості Укараїнської діаспори в Європі

КИЕВСКИЕ НОВОСТИ

Триваюча збройна агресія Російської Федерації створила безпрецедентні виклики для демографічної стійкості України. Довгостроковими загрозами для розвитку держави визначені значний відтік населення за кордон, внутрішнє переміщення та природне зниження народжуваності.

Ці структурні проблеми вимагають системного рішення, спрямованого на мінімізацію демографічних ризиків і забезпечення збалансованого довгострокового відтворення населення.

Соціологічні дані Міжнародної організації з міграції (МОМ) за липень 2025 року підтвердили, що економічна стабілізація за кордоном слугує головним фактором «закріплення» населення. Це явище отримало назву «економічної пастки». Згідно з даними, біженці, які беруть активну участь у ринку праці країни перебування (працевлаштовані або активно шукають роботу), висловлюють значно нижчі надії на повернення до України (52%) порівняно з тими, хто не входить до складу робочої сили (69%).

Прогноз щодо короткострокового повернення (протягом 12 місяців) також підтверджує цю тенденцію: лише 4% економічно активних осіб планують повернутися. Це означає, що Україна втрачає найбільш мотивовані, висококваліфіковані та конкурентоспроможні кадри, які легко інтегруються в європейські ринки праці. Парадокс ситуації полягає в тому, що найбільш бажані репатріанти є найменш мотивованими, тоді як найбільш імовірні репатріанти (ті, хто не зміг економічно інтегруватися за кордоном) можуть створити додаткове навантаження на внутрішній ринок праці та соціальні системи.

Міжнародна координація

Існує обґрунтований скептицизм щодо здатності українського уряду самостійно витримати фінансове навантаження масштабних реінтеграційних програм, зокрема пільгового іпотечного кредитування. З огляду на те, що всі внутрішні бюджетні надходження спрямовуються на фінансування військових потреб, держава критично залежить від зовнішньої фінансової допомоги для покриття соціальних та цивільних витрат.

Програми, які передбачають високий рівень державного покриття (до 70% першого внеску та щомісячних платежів за «єОселя»), є потужними стимулами, але їхня масштабна реалізація для мільйонів потенційних репатріантів вимагає системної фінансової підтримки та координації з Європейським Союзом. ЄС вже мобілізував значні кошти через ініціативи CARE та FAST-CARE для підтримки приймаючих країн у процесі інтеграції. Проте успіх політики репатріації та уникнення фіскальних прогалин вимагає перенаправлення частини цієї координації на підтримку фінансової стійкості українських державних реінтеграційних програм, особливо у сфері житла та соціального захисту.

Однією з найбільших загроз для повоєнного відновлення є втрата активної частини переміщених осіб, які успішно інтегрувалися в ринки праці ЄС, та неконтрольоване повернення хвилями чи одночасно неадаптованих громадян. Якщо Європейський Союз ухвалить рішення про масове повернення осіб, які не змогли економічно адаптуватися за кордоном (феномен «економічної пастки»), це створить значне додаткове навантаження на соціальну систему та економіку України.

Сценарний аналіз наслідків неконтрольованого повернення:

Навантаження на ринок праці: В умовах, коли Україна вже втратила близько 4.8 мільйона робочих місць, неконтрольоване повернення великої кількості осіб, які потребують підтримки зайнятості (згідно з даними, до 50% репатріантів потребують допомоги у працевлаштуванні), створить різкий стрибок безробіття та додаткове навантаження на фонди соціального страхування.
Дефіцит соціальної iнфраструктури: Масштабне повернення загострить проблеми з наявністю житла (особливо з огляду на нестабільні житлові умови), а також недостатність потужностей у соціальній сфері, зокрема, у сфері догляду за дітьми (childcare). Це створить серйозні бар’єри для швидкої реінтеграції жінок-годувальниць (найбільшої частини біженців ) на ринок праці.
Втрата людського капіталу: Якщо в ЄС залишаються висококваліфіковані, активні та економічно незалежні кадри, а до України повертається переважно неадаптована частина, це посилить довгострокові демографічні та економічні ризики. Для мінімізації цього ризику, міжнародна співпраця має бути спрямована на утримання зв’язку з економічно активною діаспорою та створення конкурентних стимулів для їхнього повернення, а не на неконтрольоване «виштовхування» неадаптованих громадян.

Аналіз драйверів повернення

«Тут я — ніхто, але з дахом над головою. А там? Там — будинок-привид»

Я сиджу у своїй орендованій квартирці в передмісті Берліна. Я — архітектор, а тут працюю консультантом у будівельній фірмі. Мій німець — майже ідеальний, моя зарплата — стабільна, а моє життя — порожнє. Мотив повернення? Туга за домом — це фізичний біль. Я щоночі бачу свій старий будинок в Ірпені. Точніше, те, що від нього лишилося: пошкоджений фасад, вибиті вікна. Якби не це, я б зібрала валізи вже завтра. Але я не можу. І це не страх — це прагматизм, вбитий реальністю. Тут, у Німеччині, я маю соціальний пакет, я можу розраховувати на садочок для сина. Я можу, врешті-решт, орендувати житло.

А в Україні? Я постійно моніторю новини про програму «єОселя», про пільгове кредитування, яке, нібито, має бути конкурентним до німецьких соціальних пакетів. Я читаю: 70% покриття першого внеску. Але потім я бачу іншу інформацію: програма концентрується у тилових регіонах, як-от Київ. А що робити мені, коли мій зруйнований будинок був під Києвом, і я хочу повернутися додому? Мені що, брати пільгову іпотеку, щоб жити в іншій області, подалі від моїх спогадів, нашої громади? Це стимулює внутрішню міграцію, а не репатріацію.

Це демотивує.

Я, кваліфікований кадр, хочу повернутися, але хочу бачити реальний, конкурентний план, який гарантує мені житло в регіоні, який потребує відновлення моїх навичок. Без цього, моя німецька орендована квартира, холодна, але безпечна, виграє цю війну за моє повернення. Моя туга не сильніша за інстинкт захисту дитини.

Ірина, 38 років, Німеччина

Мотивація українських громадян до повернення визначається багатошаровими факторами, де економічні стимули тісно переплітаються з безпековими, психосоціальними та інституційними якорями.

Покращення безпекової ситуації в Україні є головною передумовою для повернення. Серед тих, хто планує повернутися в короткостроковій перспективі, 28% називають покращення безпекових умов своєю основною причиною. Без досягнення мінімально прийнятного рівня безпеки ефективність економічних та соціальних стимулів значно знижується. До цієї категорії також належать конкретні заходи, такі як розмінування територій та відбудова критичної інфраструктури.

Туга за домом (Homesickness) є найсильнішим нематеріальним чинником, який значно збільшує бажання людини повернутися. Ці нематеріальні фактори є природним ресурсом для України, який необхідно підтримувати через інформаційну політику. Крім того, возз’єднання сімей є основним мотивом для третини респондентів, тоді як 66% висловлюють бажання жити у своєму культурному середовищі. Враховуючи, що більшість переміщених осіб — це жінки та діти, психосоціальна підтримка та комунікація, що підживлює культурну ідентичність, є ключовими для утримання зв’язку.

Житлова політика виступає як найпотужніший внутрішній важіль. Програма пільгового іпотечного кредитування була суттєво адаптована для потенційних репатріантів із безпрецедентним державним покриттям до 70% першого внеску та щомісячних платежів. Такий високий рівень фіскального стимулювання є спробою створити економічний пакет, який може ефективно конкурувати з перевагами соціальної та житлової підтримки, доступної в країнах ЄС, компенсуючи внутрішні ризики.

На інституційному рівні, відчутний прогрес у переговорах щодо вступу до ЄС, особливо у 2025 році, та успіхи у боротьбі з корупцією розглядаються як важливі чинники повернення. Успіх у гармонізації законодавства, зокрема у сфері взаємного визнання кваліфікацій з ЄС, має стратегічне значення для запобігання втраті кваліфікованих кадрів, які закріплюються в ЄС через робочі дозволи.

Значна частка репатріантів (29%) потребує державної підтримки в забезпеченні та відновленні документації. Ця висока потреба підтверджує наявність суттєвих адміністративних бар’єрів та недостатню оперативність консульських установ у кризових умовах. Вирішення цього фрикційного бар’єру є одним із найлегших для усунення завдяки діджиталізації (зокрема, електронний нотаріат), і його негайне вирішення може значно прискорити процес повернення.

Висока потреба у підтримці зайнятості (50%) серед репатріантів є прямим наслідком «економічної пастки». Ймовірно, Україна отримує повернення осіб, які не змогли інтегруватися економічно за кордоном, що створює додатковий тиск на внутрішній ринок праці та соціальні системи, якщо держава не зможе забезпечити конкурентоспроможні робочі місця.

Існує ризик, що потужні стимули, як-от пільгове іпотечне кредитування «єОселя», можуть бути сконцентровані виключно у відносно безпечних, тилових регіонах (наприклад, Київ). Це може стимулювати внутрішню міграцію до цих центрів, а не у прифронтові чи віддалені громади, які найбільше потребують відновлення робочої сили. Отже, необхідна розробка механізмів, які стимулюватимуть освоєння житла саме у регіонах, визначених пріоритетними для відбудови.

Наступна таблиця синтезує ключові мотиватори та демотиватори, що формують рішення про репатріацію:

Категорія	Конкретний фактор	Класифікація впливу	Ключовий Інсайт/Дані
Безпека	Покращення умов безпеки та розмінування	Первинний мотиватор (Pre-Condition)	Названий головною причиною для повернення (28% респондентів).
Економічний	Стабільна та кваліфікована зайнятість за кордоном	Структурний демотиватор (Економічна Пастка)	Найнижча надія на повернення (52%) серед працевлаштованих.
Психосоціальний	Туга за домом, культурне середовище та возз’єднання сімей	Сильний нематеріальний мотиватор	Значно збільшує бажання повернутися, особливо серед жінок/опікунів.
Житловий	Доступ до пільгової іпотеки («єОселя»)	Критичний матеріальний мотиватор	Спроба створити економічний якір, конкурентний до соцпакетів ЄС.
Адміністративний	Складність документування та консульські бар’єри	Фрикційний демотиватор (Усувається Діджиталізацією)	29% репатріантів потребують підтримки з документацією.
Демографічний	Комплексні соціальні виплати та інфраструктура	Потенційний мотиватор (Потребує Багатошарового Підходу)	Ізольована виплата 50,000 грн недостатньо конкурентна порівняно з ЄС.

Стратегічний iмператив

– «Чи пам’ятає мене Батьківщина? Я вже майже цього не чую»

Я дивлюсь на своє відображення у вікні, а за ним — фіорд, спокійний, мов ілюстрація до різдвяної казки. Мені 55, і я тут, у Норвегії, третій рік. Колись я була завучем школи у Чернігові. Тепер — помічниця на кухні, і я вдячна за цю роботу, за стабільність, за те, що можу надіслати трохи грошей своїй старенькій мамі.

Донька, вона вже вросла в цей північний ґрунт. Її діти говорять норвезькою краще, ніж українською. Коли я намагаюся розповісти їм про наші традиції, вона зупиняє мене: «Мамо, досить. Тут інше життя».

Найгірше не те, що я далеко. Найгірше — це тиша. Не тиша фіорда, а тиша між мною та Україною. Наші новини до мене доходять відривками. Я намагаюся читати українські медіа, але тут, у місцевих новинах, війна — це здебільшого економічна проблема для Європи. Вони говорять про «конфлікт» та «кризу вартості життя», ніби ми — просто фон для їхніх внутрішніх проблем. Вони намагаються бути «нейтральними», і ця обережна об’єктивність ранить гірше, ніж ворожа брехня. Вона розмиває саму суть того, за що ми боремося.

Але справжній удар — це російська пропаганда, яка тут, у скандинавських соцмережах, б’є точково: «Українці — тягар для ваших податків», «Вони невдячні». Це, як іржа, повільно роз’їдає доброзичливість норвежців, і ти відчуваєш, як повітря навколо тебе стає холоднішим.

Анна, 55 років, Норвегія

Україні необхідна системна політика інформаційної комунікації, спрямована на громадську взаємодію з біженцями, для запобігання їхньому остаточному виходу з національного інформаційного поля. Тривале перебування за кордоном та успішна економічна інтеграція створюють фізичний якір у ЄС. Якщо цей фізичний якір поєднується з відсутністю зв’язку з Батьківщиною, це призводить до психологічної та ціннісної дезінтеграції.

Необхідне побудова своєрідної Інформаційної Сигнальної Системи (ІСС), яка б утримувала біженців в інформаційному полі України та не давала їм остаточно піти під вплив ЗМІ країн, що їх приймають, або, що гірше, ворожої пропаганди. Ця система має бути структурованим, двостороннім каналом, здатним підтримувати соціально-культурні «пул-фактори» (тугу за домом та культурну ідентичність), протистоячи економічним демотиваторам. Управління цією системою також має включати механізми моніторингу культурної, соціальної та економічної активності емігрантського населення для забезпечення адаптивності політики.

Російська інформаційно-психологічна операція (ІПСО) активно спрямована на дискредитацію українських біженців у Європі, адаптуючи наративи під специфіку приймаючих країн. Наприклад, у Польщі пропаганда фокусується на економічних аспектах, поширюючи повідомлення про те, що «біженці забирають роботу» та виснажують соціальні фонди. У Норвегії фокус зміщується на соціальні витрати та нібито «конфлікти» з місцевим населенням.

Ключові ворожі наративи включають:

«Загроза для економіки»: Твердження про те, що українці виснажують державні ресурси.
«Злочинці та екстремісти»: Поширення заяв про високий відсоток криміналітету серед українців, незважаючи на відсутність статистичних доказів.
«Невдячні гості»: Просування наративу про зневажливу поведінку біженців, спрямоване на провокування ворожнечі серед місцевого населення.
«Неспроможна держава»: Маніпулятивні історії про повернення українців через Росію, щоб виставити Україну як «failed state».

«Тут я у скруті, але український консул — ще далі, ніж Варшава»

Мені 26, я сама з двома дітьми. Ми у Вроцлаві. Тут я працюю на складі, це важко, але платять мінімалку, і я маю якісь виплати. Я ледве зводжу кінці з кінцями, але мої діти мають харчування та догляд. Моя ситуація — це прямий шлях додому.

Але мене тримає тут адміністративний бар’єр, і він зводить мене з розуму. Я не можу повернутися, бо мій чоловік, військовий, передав мені довіреність, але її потрібно оновлювати, легалізувати. Консульство — це черги, це запис за місяці. Я витрачаю свої останні гроші на поїздки до Варшави замість того, щоб збирати їх на квитки додому. Мені потрібна державна підтримка.

Але найгірше — це ворожа пропаганда. Польські соцмережі кишать нею: «Українки — крадуть чоловіків, розсадник злочинності», «Ви забираєте наші гроші». Це робить життя нестерпним. Це постійне відчуття, що ти — чужий, небажаний гість. Мої діти у школі чують це. Моя гідність — щоденно розтоптується. Я хочу, щоб місцеві ЗМІ, коли пишуть про нас, використовували інформацію з України, а не просто повторювали плітки.

Я готова повернутися, я хочу цього всім серцем. Але я відчуваю, що держава сама створює бюрократичні пастки, щоб ми не поверталися, аби не перевантажувати її. Це боляче.

Олена, 26 років, Польща

Головна загроза ІПСО полягає в її впливі на «середньостатистичних занепокоєних громадян» у Європі. У контексті зростання вартості життя та геополітичної нестабільності, ці наративи можуть призвести до громадського обурення проти біженців та підірвати суспільну підтримку політики ЄС.

Інша, менш очевидна загроза, полягає в інформаційному впливі місцевих європейських ЗМІ, які дотримуються «нейтральної позиції». У прагненні до балансу, навіть в умовах війни, це може призводити до ненавмисного спотворення подій або їх «селективного опису». У той час як українські медіа дотримуються ціннісно-орієнтованого підходу, чітко інформуючи про реалії війни та необхідність захисту демократії, західна спроба абсолютної об’єктивності може розмити чітке розуміння причин війни та ролі агресора серед біженців.

Синергія ворожої ІПСО та ненавмисного «нейтрального» спотворення наративу працює на демотивацію повернення. ІПСО руйнує довіру до України та створює ворожість приймаючого суспільства, а споживання місцевих ЗМІ пропонує викривлений або скептичний погляд на події в Україні. Ця комбінація підриває психосоціальні «пул-фактори» (тугу за домом) і підштовхує біженців до остаточної та постійної інтеграції в ЄС як до єдиного безпечного виходу.

Матриця російських ІПСО наративів:

Цільова Аудиторія	Тема ІПСО Наративу	Ключові Приклади Повідомлень	Стратегічна Мета	Контрзахід ІСС
Приймаюче суспільство (Економіка)	Економічний тягар / Загроза	«Біженці забирають робочі місця, виснажують соціальні фонди».	Підірвати громадську підтримку та політичний консенсус.	Проактивна публікація даних про економічний внесок українців та інтеграційні успіхи (Prebunking).
Приймаюче суспільство (Соціум)	Злочинність / Невдячність	«Українці є злочинцями, поводяться зухвало та не поважають закони».	Нормалізувати антиіммігрантські настрої та створити соціальну напругу.	Співпраця з місцевими органами для спростування статистики; комунікація культурного обміну.
Українська діаспора	Марність Опору / «Неспроможна держава»	«Українці радісно повертаються через Росію; війна програна».	Підірвати бойовий дух та стимулювати остаточну інтеграцію в ЄС.	Безперервна автентична комунікація про успіхи ЗСУ, реформи, та прогрес ЄС-інтеграції.
Середньостатистичні громадяни ЄС	Криза вартості життя	Пов’язування інфляції та дефіциту послуг з присутністю біженців.	Підвищити вразливість до інших конспірологічних теорій.	Фокусування на гуманітарному та ціннісному наративі, дистанціювання від внутрішніх економічних проблем.

Інструменти та контент-стратегія

Діджиталізація державних послуг виступає як ключовий інструмент для усунення адміністративних бар’єрів та створення механізму лояльності. Екосистема «Дія», якою користуються понад 14 мільйонів громадян, надає можливість ефективної взаємодії з державою незалежно від місця проживання.

Замість реактивного спростування дезінформації, ІСС повинна впроваджувати проактивну стратегію «пребанкингу» (prebunking). Це передбачає попереднє інформування та підвищення медіаграмотності, що імунізує громадян та приймаюче суспільство проти конкретних, очікуваних ворожих наративів. Така стратегія дозволяє анти-дезінформаційним зусиллям бути більш ефективними та знижує ризик громадського обурення.

Комунікація має бути спрямована на неспотворене висвітлення подій та прогресу в Україні «без постобробки». Українські медіа мають продовжувати дотримуватися ціннісно-орієнтованого підходу, зосередженого на чіткому акценті на реаліях війни та ціннісній позиції України. Це необхідно для протидії «нейтральному» спотворенню наративу, яке може виникати у західних ЗМІ.

Ефективна комунікація повинна бути багатоканальною та адаптивною, враховуючи, що мігранти часто більше довіряють міжособистісним та сімейним мережам, аніж офіційним урядовим каналам.

(ІСС) України:

Напрямок дії	Мета та Очікуваний Результат	Ключові Інструменти та Канали	KPI (Ключовий Індикатор Ефективності)
Утримання наративу (Захист)	Забезпечення стійкості до ІПСО та «нейтральних» викривлень. Збереження ідейної єдності.	Стратегія пребанкингу, автентичний контент через державні та діаспоральні медіа.	Збереження високого рівня розуміння причин війни (Baseline Adherence Rate).
Адміністративний якір (Спрощення)	Усунення фрикційних витрат та бюрократії для ухвалення рішення про повернення.	Електронний нотаріат у «Дії», спрощення консульських послуг.	Зниження частки репатріантів, які декларують проблеми з документами (29%).
Економічний стимул (Конкуренція)	Конкурентне просування високодохідних можливостей для кваліфікованих кадрів (протидія “Економічній Пастці”).	Центри «Дія.Бізнес» за кордоном, таргетована реклама «єОселя» та переваг Diia.City.	Збільшення кількості звернень економічно активних біженців до Diia.Business та кількості нових реєстрацій Diia.City.
Соціальне залучення (Громада)	Підтримка зв’язків та відчуття спільноти незалежно від фізичного розташування.	Створення інтегрованої інформаційної платформи для діаспори; залучення громад.	Частота використання біженцями офіційних/проукраїнських інформаційних каналів.

Висновки та рекомендації

Аналіз реінтеграційних механізмів та інформаційного поля підтверджує, що процес повернення українських громадян у 2025–2026 роках відбувається в умовах гострої конкуренції за людський капітал. Ключовим бар’єром є економічна інтеграція в ЄС («економічна пастка»), тоді як найпотужнішим внутрішнім важелем є житлова політика. Успіх репатріації залежить від термінового впровадження комплексної стратегії, яка поєднує економічні стимули, адміністративне спрощення, міжнародну фінансову координацію та створення стійкої Інформаційної Сигнальної Системи.

Прискорення гармонізації кваліфікацій: Термінове посилення роботи над взаємним визнанням професійних кваліфікацій з Європейським Союзом має стати пріоритетом №1 у переговорному процесі 2025 року. Це знизить ризик безповоротної втрати висококваліфікованих кадрів, які закріплюються в ЄС через робочі дозволи.
Міжнародна фінансова координація: Слід забезпечити тісний та інституціоналізований зв’язок між пільговою програмою «єОселя» та фінансовою допомогою Європейського Союзу, оскільки реалізація таких масштабних програм потребує стабільного зовнішнього фінансування. Це дозволить мінімізувати ризик фіскальної нестійкості та забезпечити довгострокову фіксацію сімей у регіонах, критичних для відновлення.
Інституціоналізована iнтеграція програм: Необхідно розробити механізми, які стимулюватимуть освоєння житла саме у регіонах, визначених пріоритетними для відбудови, а не лише у тилових центрах, запобігаючи внутрішньому міграційному дисбалансу.
Комплексність демографічних стимулів: Фінансові виплати на підтримку народжуваності (наприклад, 50,000 грн) повинні функціонувати виключно як частина комплексного пакету, який обов’язково включає пріоритетний доступ до стабільного житла («єОселя») та якісної соціальної інфраструктури (шкіл та дитячих садків), оскільки ізольовані виплати не є конкурентоспроможними порівняно з соціальними пакетами ЄС.
Негайне впровадження ІСС: Створити та запустити Інформаційну Сигнальну Систему (ІСС) на базi додатку “ДIЯ” до кінця 2025 року, використовуючи надане вікно тимчасового захисту. Ця система має бути визначена як стратегічний елемент управління людським капіталом та національної безпеки.
Пріоритет діджиталізації адміністративних послуг: Прискорення впровадження електронного нотаріату та спрощення консульських послуг у «Дії» є критично важливим для усунення адміністративних бар’єрів, які ускладнюють повернення до 2026 року.
Запровадження стратегії пребанкингу: Розробити та інтегрувати проактивні комунікаційні кампанії (пребанкинг) для імунізації як українців, так і приймаючого суспільства проти конкретних наративів російських ІПСО, що стосуються економічного тягаря та соціальних конфліктів.
Запобігання шоку: Співпраця з ЄС має бути спрямована на запобігання неконтрольованому масовому поверненню неадаптованої частини біженців після закінчення Тимчасового Захисту, оскільки це створить критичне навантаження на соціальну сферу, житловий фонд та ринок праці України, що може призвести до соціально-економічного шоку.

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Міжнародна статистика та динаміка міграції (Eurostat, UNHCR):
- https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php/Temporary_protection_for_persons_fleeing_Ukraine_-_monthly_statistics
- https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20250310-2
- Ці джерела надають дані про кількість громадян України під тимчасовим захистом у ЄС, що є основою для оцінки масштабів відтоку населення.
Дослідження намірів повернення та економічної інтеграції (ifo Institute, KSE):
- https://www.ifo.de/en/press-release/2024-10-18/quarter-ukrainian-refugees-want-settle-abroad-permanently
- https://ces.org.ua/en/refugees-fourth-wave/
- Ці звіти підтверджують феномен «економічної пастки» та містять кластерний аналіз груп біженців, які з найменшою ймовірністю планують повернення.
Національні соціально-демографічні дані (Ministry of Justice, Opendatabot):
- https://opendatabot.ua/en/analytics/marriages-divorces-2024-6
- Це джерело надає офіційну статистику, яка використовується для аналізу соціальних наслідків війни, зокрема, тенденцій укладення шлюбів та зростання кількості розлучень.