Одне з найпопулярніших питань серед мешканців громади похилого віку, пов’язане з бажанням передати своїм родичам чи іншим близьким людям нерухомість, що їм належить, у спадок. Яким чином це краще зробити? Оформити заповіт? Подарувати? Укласти договір довічного утримання? Як правильно все оформити, щоб уникнути ризиків? Особливо складно вирішити це питання самотнім літнім людям, які готові віддати своє житло взамін на турботу і увагу від близьких, знайомих чи сусідів. На жаль, бувають випадки, коли стареньких обманюють, і вони опиняються на вулиці.

Відповідь на це питання дають юристи Маріупольського місцевого центру (далі – МЦ) з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Так, громадянка Л. звернулася до Маріупольського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги стосовно передачі в спадщину квартири. Єдиний син загинув. Є онука, яка зараз знаходиться закордоном, але вона зовсім не підтримує стосунків з бабусею, не допомагає їй та не приймає участь у її житті. Окрім цього, з невісткою, матір’ю онуки, також склалися складні відносини.  Тому жінці допомагає далекий родич. Саме йому вона і планує передати житло.

Фахівці Маріупольського МЦ надали розгорнуту консультацію гр.-ці Л, зазначивши три варіанти вирішення цього питання.

Найвідоміший спосіб оформлення спадщини — заповіт. Це особисте розпорядження особи на випадок смерті, в якому він висловлює свою волю — кому і на яких умовах переходить його майно. Заповіт має односторонній характер, тому для його складання не потрібна згода спадкоємців. Спадкодавець може в будь-який момент змінити або скасувати заповіт. Момент переходу права власності тут настає після смерті заповідача та офіційного вступу в спадщину осіб, вказаних у заповіті. Для цього законодавець надав термін в 6 місяців.

За договором дарування одна сторона зобов’язується безоплатно передати іншій стороні своє майно. У цьому випадку перехід права власності виникає за життя дарувальника. Дуже важливо, щоб ви цим людям повністю довіряли, тому що з переходом права власності ви вже не маєте ніякого відношення до цієї квартири. Дуже часто можна чути, що прописка є гарантією безпеки, але це далеко не так. Варто зауважити, що прописка означає лише право користуватися чужою квартирою, і власник в любий момент може виписати вас через суд. Якщо ці моменти вас не бентежать, то підписавши договір дарування за життя, ви захищаєте своїх близьких від довгого оформлення спадщини після смерті.

За договором довічного утримання одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) свою нерухомість за умови, що набувач бере на себе обов’язок довічного забезпечення (матеріального, медичного) відчужувача. Право власності до набувача переходить в момент укладання договору, але на відчуження майна новим власником накладається заборона до смерті відчужувача. Так захищаються інтереси відчужувача. Набувач майна повинен повністю і в повному обсязі виконувати свої обовязки, інакше договір може бути розірваний.

Ще одна перевага договору довічного утримання в тому, що право власності переходить до набувача в момент підписання договору. Тому після смерті відчужувача його спадкоємці не можуть претендувати на це майно, що захищає права набувача. Крім того, на відміну від заповіту, який заповідач може скасувати або змінити в будь-який момент, договір довічного утримання в односторонньому порядку можна розірвати, тільки якщо не будуть виконуватися його умови. Якщо набувач майна за договором довічного утримання вмирає раніше відчужувача, його права та обов’язки переходять до спадкоємців.

З огляду на вище сказане, отримавши правову консультацію фахівців-юристів, жінка дійшла до висновку, що більшим чином, їй підходить оформлення спадкового майна (квартири) шляхом укладання договору довічного утримання з її далеким родичем. У подальшому, вона звернеться до нотаріусу з приводу оформлення спадкового майна та нотаріального засвідчення майнових прав сторін цієї угоди.

Якщо у Вас виникнуть питання, або Ви потребуєте більш детальної консультації, Ви можете отримати вичерпні відповіді, звернувшись по допомогу до місцевих центрів з надання БВПД у Донецькій області, за адресами:

Маріупольський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги  87517,                       м. Маріуполь, пр. Нахімова буд. 82; тел.: 050-951-28-81

Краматорський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги                                       м. Краматорськ, вул. Академічна (Шкадінова), 20 ;  тел.: 099-266-91-62

Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги в Україні:  0-800-213-103.

Інформація надана фахівцями відділу  організаційної роботи,

юридичного забезпечення діяльності та інформації

Регіонального центру з надання  БВПД  у  Донецькій області  —

Вікторія Гарна,  Дар‘я Нефьодова.