Немає житла — створи сам. Як переселенці у Вінниці менш ніж за два роки збудували будинок на 105 квартир

НОВОСТИ ДЛЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦЕВ

Юрій Зиков — переселенець з Горлівки. У 2014 році він разом з родиною переїхав до Вінниці, сподіваючись, що це ненадовго. Коли стало зрозуміло, що війна триватиме не місяць і не рік, Юрій вирішив взяти ініціативу у свої руки та побудувати для своєї родини нове житло у Вінниці. І не тільки для родини, а ще для 105 родин-переселенців і учасників АТО.

Рішенням для непростого житлового питання став кооперативний будинок. Землю для будівництва переселенці отримали наприкінці 2020 року, а зараз, у липні 2022, вже його вже завершено. Залишилося лише провести оздоблювальні роботи та під’єднати будинок до комунікацій. А потім люди отримають такі омріяні ключі від своєї нової домівки.

Східний Варіант дізнався, скільки коштує будівництво такого будинку з нуля, з якими складнощами доводиться стикатися, і розповідає про успішний досвід втілення цього рішення.

У чому проблема?

Міжнародна організація з міграції нарахувала в Україні понад 8 млн внутрішньо переміщених осіб станом на початок травня цього року. До початку повномасштабного вторгнення росії, за даними Міністерства соціальної політики, кількість ВПО становила майже 1,5 мільйона осіб. Зараз у медіа їх називають «першою хвилею переселенців».

За 8 років влада так і не зуміла знайти ідеального розв’язання житлового питання для переселенців, що залишили свою домівку на окупованих територіях. Були різноманітні програми, як от «Будівництво на селі», а також пільгове кредитування для ВПО та учасників АТО від Держмолодьжитла, а також програма «Доступне житло».

Ці програми лише частково розв’язували проблему, тому що часто були недоступні переважній більшості переселенців. У деяких містах вимушеним переселенцям дарували ключі від квартир, але, це, як правило, були представники бюджетних сфер — лікарі, вчителі, представники силових і правових структур.

Яке рішення?

Юрій Зиков — переселенець з окупованої Горлівки. У 2014 році він, його дружина і троє їхніх дітей переїхали до Вінниці. Хотіли перечекати активну фазу війни та після деокупації повернутися у Горлівку під українським прапором. Коли стало зрозуміло, що росія міцно вчепилася в окуповані території й окупація триватиме не один рік, Юрій почав шукати рішення.

У 2015 році Юрій Зиков разом з однодумцями зареєстрував громадську організацію «Спільна справа». На той момент у Вінниці було зареєстровано 17,5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

вінниця будинок переселенців
Кооперативний будинок / Фото: Вікторія Мовчан

«Для того, щоб переселенці, у тому числі, і ми, нормально інтегрувалися у приймаючі громади, нам потрібно постійне житло. Ми визначали, хто з ВПО планує залишатися у Вінниці та провели для них анкетування, щоб зрозуміти, як вони бачать для себе вирішення житлового питання», — каже Юрій.

Найкращим варіантом виявилося кооперативне житло. У 2017 році він разом з іншими ВПО відкрив житлово-будівельний кооператив «Спільна справа».

Як це працює?

Спочатку Юрій Зиков звернувся до міської ради Вінниці з проханням допомогти — виділити землю під будівництво. Щоб досягти результату, переселенці привертали до своєї проблеми увагу усіма законними методами, в тому числі виходили на мітинги. Один з них був дуже гучним і розлетівся місцевими та всеукраїнськими медіа.

31 січня на сесії міської ради депутати проголосували за виділення земельної ділянки під будівництво житла для переселенців. Земля була виділена в оренду на три роки поза конкурсом.

переселенці
Переселенці на акції за право голосу / Фото: сторінка Юрія Зикова в Facebook

Також міська рада профінансувала розробку проєктно-кошторисної документації. Це коштувало 1,1 млн гривень.

«Спільна справа» діяла максимально прозоро: провела тендер на розробку проєкту і потім ще один тендер на саме будівництво. Вартість будівництва семиповерхового будинку склала 61,5 млн гривень.

вінниця будинок переселенців3
Будівництво на етапі формування фундаменту / Фото: сторінка ГО «Спільна справа» в Facebook

Ще на початковому етапі майбутні мешканці будинку мали визначитися, у якій квартирі вони хочуть жити та покупку якої можуть собі дозволити. Виходячи з цього було розрахована кількість квартир — 105 — і їхня кімнатність. Відтак, у будинку близько 60% однокімнатних квартир, 30% — двокімнатних і 10% трикімнатних. Розмір найменшої квартири — 35 м2.

Завдяки тому, що грошовим фондом на будівництво завідує ГО «Спільна справа», це робить систему внесків більш гнучкою. Наприклад, комусь з переселенців зручно робити внески кожний місяць, а хтось навпаки робить один великий внесок наперед.

«Ми просто проговорюємо варіанти, які зручні людям, і накладаємо їх на графік виплат нашій будівельній компанії», — каже Юрій.

вінниця будинок переселенці2
Візуалізація проєкту / Фото: сторінка ГО «Спільна справа» у Facebook

Зараз ціна одного квадратного метра — 9 тисяч гривень. Вона, за словами Юрія, на 30-40% нижче ринкової. Цього вдалося досягти завдяки декільком чинникам.

Перший — міська рада виділила землю. ГО не довелося брати участь в аукціонах на купівлю землі.

Другий — немає корупційної складової. Люди будують житло самі для себе, тому їм невигідно, щоб цінник підвищувався.

Третій — немає комерційної складової та мети заробити на продажі квартир.

вінниця будинок переселенці
Так зараз виглядає будинок / Фото: сторінка Юрія Зикова у Facebook

Ще один важливий момент: переселенці створили будівельно-монтажну компанію «Спільна справа», яка приймає на роботу переселенців. Тобто, люди самі собі будують житло і при цьому заробляють гроші, які, знов таки, можуть вкладати у будівництво будинку.

«Монтажем вікон у будинку займались люди з нашого ЖБК, а біженці з Херсону штукатурили під’їзди», — каже Юрій.

А це точно працює?

«Спільна справа» планувала здати будинок в експлуатацію до 31 травня цього року. Але повномасштабна війна сильно вплинула на різні сфери й, в першу чергу, на ціни.

Юрій наводить простий приклад: коли будівництво тільки починалося, тонна металу коштувала 18 тисяч гривень, а зараз — 50 тисяч.

Через це процес дещо «буксує». До того ж, частина учасників житлово-будівельного кооперативу була призвана до військової служби на захист України.

вінниця будинок переселенців
Вид з вікна однієї з квартир / Фото: зі сторінки Юрія Зикова у Facebook

А головна проблема зараз: підключення будинку до комунікацій, щоб жителі були з водою, світлом і газом. Це коштує близько 17-18 млн гривень. Знайти таку суму за один раз переселенцям дуже важко.

«Ми розглядаємо будь-які варіанти допомоги. Ми зверталися до міста, до області, до Мінреінтеграції, до різних міністрів, що займаються тематикою переселенців, до Офісу Президента. Чекаємо звідкись відповідь», — каже Юрій і додає, що переселенці у Вінниці та так зробили більше своїх можливостей.

Скоріш за все, ціна за квадратний метр виросте через зростання цін на матеріали і необхідність під’єднати комунікації. Але Юрій завіряє, що вона все одне буде нижче ринкової.

Неможливо не сказати і про силу, з якою Юрій вірить у цей проєкт. Адже Україна воює проти росії вже п’ятий місяць. росія цинічно обстрілює житлові будинки, дитячі садки, школи та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Багато будівельних проєктів в Україні стали на павзу на час активної війни через небезпеку руйнувань.

Юрій Зиков
Фото: зі сторінки Юрія Зикова у Facebook

«Усі цього бояться. Але зима близько. Я до церкви пішов, свічку поставив і попросив Бога, щоб він нас зберіг. І ми робимо свою справу далі. Ми не можемо розуміти, що в орків на думці. У нас нема вибору. Вірніше, свій вибір ми зробили у 2014 році: Україна — це наша країна. Тому ми нікуди не їдемо», — наполягає Юрій.

Також він наголошує, що подібним проєктам потрібна підтримка від держави. Наприклад, револьверне кредитування і кредити під низькі відсотки для переселенців, що прагнуть самі побудувати кооперативне житло.

«Ми пропонуємо один з варіантів вирішення проблеми для економічно активних переселенців і для бізнесу. Зараз у переселенців три шляхи: виїхати за кордон назовсім, якось виживати в Україні або повернутися на окуповані території й стати заручником російських фашистів. Питання житла для переселенців — стратегічне. Людей, що повернуться в окупацію, одразу мобілізують, дадуть зброю “в зуби” і відправлять воювати проти України. Тому людям потрібно дати перспективу — як жити», — резюмує Юрій Зиков.

Ще більше корисних рішень

✅ У Львові вирішили запустити програму із закупівлі квартир для переселенців. Житло надаватиме безкоштовно у тимчасове користування на строк до одного року.

✅ Поряд з бізнес-парком у норвезькому місті Влардінген буде побудований житловий район для прийому майже 800 українських біженців.

✅ В Київській області побудують 560 будинків та викуплять 2000 квартир для українців, які втратили житло внаслідок російської агресії.

✅ Все вищезазначене не означає, що ви не можете отримати компенсацію за зруйноване житло. Східний Варіант зібрав поради юристів, як довести, що ваше житло на окупованій території справді зруйноване.

ДНЕПРОПЕТРОВЩИНА
На Дніпровщині відкрився центр підтримки для переселенців

Гуманітарні центри — це локації, де надається підтримка мешканцям області, які перемістилися до більш безпечних регіонів України, створюються якісні умови для доступу населення до послуг, що сприяють адаптації, соціалізації та реалізації власного потенціалу в умовах війни, місце можливостей та єднання. Центр для підтримки жителів Селидівської громади, що покинули домівку через …

ЛУГАНЩИНА
Норвезька рада у справах біженців відкриває прийом заявок на допомогу

9 вересня, о 9:00 Норвезька рада у справах біженців (NRC) в Україні починає приймати заявки на багатоцільову грошову допомогу. Детальну інформацію щодо умов участі та подання заявок можна знайти на сайті організації. Під час попередньої хвилі допомоги NRC змогла підтримати понад 76 тисяч осіб. Це – 10 відсотків від поданих заявок. У …

УКРАИНА
У Європі будут відкривати українські школи

Відбулось засідання ТСК з питань захисту прав ВПО та інших осіб на якому розглянули три питання:  про підтримку українських біженців закордоном; питання захисту права на освіту українських дітей і молоді, які є ВПО або перебувають на тимчасово окупованих територіях України; шляхи збільшення ефективності надання грошової допомоги постраждалим з боку держави та міжнародних …