Сильна духом. Як, втративши все, не боятися нічого – ні вдруге стати мамою, ні відкрити два магазини

ЛУГАНЩИНА

Для таких людей, як вона, і війна, і воєнне положення, і будь-які труднощі можуть стати викликом. Але ніщо не в спромозі їх зламати. Як виживати за знаннями та інтуїцією — розповідає наша наступна героїня, переселенка з Луганська Валентина Гладіна.

З вогню війни та в полум’я бізнесу

— В нас там був свій дім та бізнес. Продуктовий магазин.

Тридцяти шестирічна луганчанка Валентина Гладіна переїхала у Сєвєродонецьк у 2014-му році. Зробити це змусила війна. Сім’я збиралася  швидко, речей практично не брали, бо думали  — це ненадовго.

— З собою взяли машину, дитину, — шуткує жінка, — та особисті речі.

На той час, донці було вісім років.

Чекати «перемен» родина не стала і вже через три місяці почала шукати приміщення. Зробити це було важко. У Сєвєродонецьку тоді було неспокійно. Люди були нажахані, закривали магазини, нічого не працювало. А друзі радили зачекати, казали, зовсім скоро всі повернуться до рідного міста. Та Валентина була рішуче налаштована. Для того, щоб відкрити магазин, довелося продати машину. А вже в день відкриття жінка отримала неочікувану новину.

— Це було у 2015-му, я дізналася, що вдруге вагітна. В голову закрадалися сумніви… Але потім я зрозуміла – буду народжувати та працювати. Багато працювати.

Сім’я не була підготовлена матеріально до відкриття свого бізнесу. Сподівалися на те, що вдасться вивезти своє обладнання з Луганська, але коли почали «відкриватися» — закрили дороги.
Якусь частину перевезти вдалося, але цього було замало. Потребували нового обладнання. Тож майже одразу після відкриття магазину жінка почала шукати різноманітні гранти. Вперше брала участь у конкурсі Міжнародної організації з міграції (МОМ).

— Поряд з нашим магазином була літня площадка. І я написала проект на її відкриття та отримала нове обладнання.

В теплі часи року поряд з магазином продають смачні хот-доги, каву та молочні коктейлі.

Потім Валентина виграла велику вітрину для магазина – це вже спасибі міжнародній організації Датської  Ради у справах біженців. Взяла участь ще раз в проекті від МОМ, виграла обладнання на суму шістдесят тисяч гривень та відкрила ще один магазин.

Мрії про житло

Окрім турбот, пов’язаних з відкриттям бізнесу, треба завжди бути готовим до чергового переїзду. Це Валентина зрозуміла. За 4 роки проживання у Сєвєродонецьку сім’я переїжджала сім разів.

— З квартирами тут проблема, — говорить жінка. — Коли ти живеш без дітей, це одно, а коли з дітками — зовсім інше. Потрібні умови.

Та навіть зараз, коли сім’я вже може взяти квартиру в кредит, від банків чути лише відмову. Тому що переселенці. Ще й з Луганською пропискою.

Ні кредити, ні іпотеку брати не дозволять. Ми могли б купити невелику квартиру або домівку. Але банківські робітники  завжди кажуть, що не зобов’язані відкривати картку та взагалі щось пояснювати. Навіть державна програма «Теплий дім»… Ощадбанк нам і в цьому відмовив.

Ось так! Неможливо взяти. Хоч сім’я й має доходи та офіційне працевлаштування. Залишається або прописку змінювати, або втрачати будь-яку перспективу на своє житло. Поки що Валентина із сім’єю не має можливості прописатися в іншому місті.

Коли буває сумно

— До речі, я маю вчительський стаж – 9 років. Тільки отримала вищу освіту, пішла викладати спец-предмети в маш-університеті. Сумую за цим, але після народження дитини бізнес вийшов на перший план.

Сім’я для жінки — все. Навіть зараз вона вважає, що витримала важкі життєві іспити тільки завдяки чоловікові, рідним та друзям. Багато хто з них переїхав до Сєвєродонецька. Дехто перебрався в іншу країну, частина залишилася в Луганську.

— Ми переїхали сюди не одні, — говорить Валентина. — Важливо бути поряд з однодумцями, з такими, як ми, переселенцями.

Коли її питаєш, чи сумує вона за чимось, вона відповідає:

— Так, сумую. Але не за тим часом, а по людях, з якими тепер нам дуже складно бачитися. Сумую за старшим братом, який на тій території залишився. За його сім’єю та дітьми. Взагалі, я з усіма підтримую стосунки. Напевно мені щастить з людьми, адже на них завжди  можна покластися. Це головне.


Підготував Геннадій Лі.

Публікація підготовлена ГО «Східноукраїнський центр розвитку місцевої демократії» в рамках проекту «Соціальне підприємництво як інноваційний механізм вирішення питань суспільного розвитку», що реалізовується Фондом Східна Європа в партнерстві з німецькою громадською організацією ChildFund Deutschland e.V., за фінансової підтримки Федерального Міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

 

Комментариев нет

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

КИЕВЩИНА
Як пенсіонерам-ВПО пройти ідентифікацію: покрокова інструкція

Пенсіонери, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року та отримують пенсію через АТ «Ощадбанк», мають пройти ідентифікацію до 31 березня 2024 року. Ідентифікації для пенсіонерів-ВПО необхідна аби надалі отримувати належні виплати/ Ілюстративне фото Ідентифікація проводиться аби й надалі отримувати належні соцвиплати. Підтвердити особу можна наступними способами: — Особисто звернутися до відділення Ощадбанку; — Звернутися …

КИЕВСКИЕ НОВОСТИ
Українським роботодавцям збільшили компенсацію за працевлаштування переселенців

Кабінет міністрів збільшив строки і розміри надання роботодавцям компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб та внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю. Про це повідомляє прес-служба Мінекономіки. За даними прес-служби, загальна тривалість надання компенсації збільшена з двох до трьох місяців, за працевлаштування ВПО з числа осіб з інвалідністю — до …

КИЕВЩИНА
Виплати для переселенців: для кого продовжуються, а кому припиняться?

З 1 березня 2024 року чисельна кількість переселенців буде позбавлена фінансової підтримки від держави. Ця тема викликала значний резонанс в українському суспільстві. Хто й далі отримуватиме виплати для ВПО? А хто буде позбавлений такої допомоги? Та чому Кабмін взагалі ухвалив рішення про скорочення фінансової допомоги переселенцям? Ще з 2023 року …