Четверг, 21 марта 2019   Подписка на обновления  RSS
Четверг, 21 марта 2019   Подписка на обновления  RSS
Шкода завдана майну – яке значення має національне розслідування?
13:33, 05 марта 2019

Шкода завдана майну – яке значення має національне розслідування?


Інформація витягнута з метаданих фотографій IPTC

Збройний конфлікт на сході України зумовив велику кількість порушень прав цивільного населення. Наймасштабнішою категорією серед них залишається шкода, завдана майну. Якщо узагальнити випадки, які фіксуються правозахисними та міжнародними організаціями, то можна говорити про знищення житлових будинків та допоміжних споруд; пошкодження нерухомого майна; вилучення житла у цивільного населення; грабіж нерухомого майна та вилучення цінних речей; викрадення транспортних засобів. Всі ці ситуації підпадають під дію Кримінального кодексу України та мають бути ефективно розслідуванні. В контексті збройної агресії на території України це має особливе значення, і наразі спробуємо пояснити чому.

Покарання винних

Кожне розслідування, яке ведеться правоохоронними органами, має на меті притягнути до відповідальності винних у вчиненні кримінального правопорушення. Для того, щоб у майбутньому покарання винних не було такою примарною перспективою, про вчинені злочини необхідно заявляти своєчасно, щоб не втратити важливі докази.

Зазвичай, постраждалі звертаються до правоохоронних органів із заявою про вчинення терористичного акту, що кваліфікується за статтею 258 Кримінального кодексу України. В залежності від вчиненого діяння до правової кваліфікації можуть додаватися статті 186 (грабіж), 194 (умисне знищення або пошкодження майна) та ін. Кримінального кодексу України.

Відповідно до правил підслідності, передбаченими ч. 2 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України підслідність злочинів, злочини, пов’язані з терористичною діяльністю (передбачені ст.ст. 285 — 285-3 Кримінального кодексу України) повинні розслідуватися слідчими Служби безпеки України. Хоча на практиці заява передається до Національної поліції України і розслідування буде здійснюватися ними або ж управлінням Служби безпеки України.

Збір доказів

Кожне з діянь, описаних вище, впливає не тільки безпосередньо на постраждалого та його права, а й на загальний контекст подій. Згідно ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», відповідальність за матеріальну чи нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. А ст. 6 визначає, що для її реалізації створюється міжвідомчий координаційний орган «…з метою узагальнення правової позиції держави та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації…».

Фактично, такий орган вже було створено Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2018 р. № 1059 “Про утворення Міжвідомчої комісії з питань узагальнення правової позиції держави щодо відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України”. Тобто можна говорити вже про реалізацію даних норм на практиці.

Якщо говорити про доведення вини та відшкодування шкоди, то варто повернутися до фактів вчинення злочинів. Кожен із них підлягає доведенню у відповідності до норм чинного кримінального процесуального законодавства. Саме інформація, отримана в результаті проведення розслідування, і може стати основою для підготовки претензій та вирахування сум завданої шкоди. Без належної фіксації та документування порушень буде досить складно довести, що власне факт мав місце і ким саме він був вчинений.

Крім відкриття окремого кримінального провадження за фактом завдання шкоди майну та збору доказів в межах нього, порушення фіксуються і в межах більш масштабних розслідувань. Деякі потерпілі, за фактами руйнування/пошкодження нерухомого майна під час обстрілів, звертаються до Головної військової прокуратури України і їх заяви долучають до кримінального провадження № 42014000000000457 за ст. 437 Кримінального кодексу України. Мета даного провадження саме у фіксації та узагальненні даних щодо фактів ведення агресивної війни на території України.

Крім того, факти обстрілів та завдана внаслідок них шкода в зоні бойових дій фіксуються спеціально створеним Управлінням з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України. Слідчі групи за участі працівників Управління та Національної поліції України виїжджають на місця та документують вчинені діяння.

Фіксація фактів

Кожне розслідування це ще й набір способів та методів, які дозволяють встановити істину подій, спосіб відновити порушені права постраждалого. З огляду на умови, в яких власне вчиняється злочин, мають значення два важливі фактори.

По-перше, кожне звернення постраждалої особи. Не має значення чи особа подає заяву про вчинення злочину безпосередньо після факту його вчинення, чи після спливу якогось терміну – у обох випадках розслідування проводиться за однаковим порядком. В межах кримінального провадження слідчий проводить ряд слідчий дій та збирає докази: пояснення постраждалих осіб, показання свідків, фото та відео матеріали, огляд та обшук місця події (у разі якщо воно знаходиться на території, що контролюється урядом України), проведення експертиз. У сукупності зібрані матеріали дозволяють відновити хронологію подій, зафіксувати завдану шкоду та встановити ймовірних винуватців. Важливо пам’ятати, що чим пізніше після, власне, вчинення злочину особа звернеться до правоохоронного органу із заявою, тим більший ризик втратити важливі докази. Але навіть у такому випадку не варто ігнорувати даний спосіб захисту своїх прав.

По-друге, кожен факт поєднаний загальним контекстом збройного конфлікту. Крім норм національного права, на події, що відбуваються на сході України поширюються і норми міжнародного гуманітарного права, які встановлюють загальні правила поведінки для сторін під час війни. Особливому захисту, відповідно до них, підлягає цивільне населення, в тому числі від прямого нападу. Якщо ж дії сторони свідчать про масштабне порушення цих норм, то можна вести мову про дію і міжнародного кримінального права, яке охоплює наймасштабніші та найжорстокіші злочини, вчинені під час збройного конфлікту. А розслідування таких злочинів не має строків давності. Для нього матиме значення лише сукупність задокументованих фактів та зібраних доказів.

Якщо повернутися від обговорення більш загальних питань щодо справедливості і правосуддя, до більш практичних, то варто відмітити, що хоча на даний час в Україні відсутній механізм компенсації за зруйноване/пошкоджене нерухоме майно під час бойових дій на сході, постраждалі особи звертаються до національних судів із відповідними позовними вимогами (аналіз даного механізму ми презентували у одному з попередніх матеріалів). Для проходження даної процедури постраждала особа має обов’язково звернутися із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронного органу та бути визнаною потерпілою у кримінальному провадженні, відкритому за даними фактами. Можливо, у подальшому подібні кримінальні провадження матимуть значення для оцінки завданої шкоди внаслідок збройного конфлікту або для застосування інших передбачених механізмів отримання компенсації.

Об авторе: Олег


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2019 Переселенцы