Среда, 22 мая 2019   Подписка на обновления  RSS
Руслан Рыгованов — кандидат в Президенты Украины — переселенец. Маленькое интервью для vpl.in.ua
21:12, 21 февраля 2019

Руслан Рыгованов — кандидат в Президенты Украины — переселенец. Маленькое интервью для vpl.in.ua


Минуле ….

91 рік… Пам’ятаю, як на  «площади Победы» у Горлівці стояли РУХівці, і ми – підлітки підписували підписні листи й отримували маленький папірець, в якому зазначалося ГРОМАДЯНИН УКРАЇНИ… того ж року виводжу групу  техникуму з ЛКСМУ… на мене морально тиснуть за це пів року, доки ЛКСМУ не ліквідувався, а керівники райкомів та міськкомів стали власниками створених на його кошти банків…

Армія… перехід від «Советской» до Української, «смішні» слова їдальня, лазня… АР Крим, де одночасно використовували три типу часу: український, російський та кримський. Коли, побачивши тризуб на кокарді, люди тобі ще в 93 році шипіли в спину,  називали загарбником та бендеровцем. Потім Арциз…

96 рік… інститут… вивчаю економіку, бо на юриспруденцію не вистачило коштів, тай не було в родині можливості… Відновлення Комсомолу (був такий гріх), але рівно до того, як побачив депутатів від КПУ (зрозумів, що нічого спільного з народом вони не мають, а тільки використовують його). Конфлікт… Прагнення змінити всесвіт:  профком студентів, створення НГО, спроба створити підприємство молоді…

98 рік… депутат Центрально-міської райради…Слухаю доповідь голови міста: «Мы потратили 70 тысяч на ремонт кровли, 170 тысяч на посев травы…». «І де ж та трава?» — питаю. «Скосили, при борьбе с амброзией…» — відповідає… так почався мій опозиційний шлях боротьби із місцевою владою

2001 рік… ліцензія арбітражного керуючого… всі справи або безмайнові, або зіпсовані «кишеньковими арбітражними керуючими», або із комунальною власністю, а це постійна боротьба з місцевою владою… виборюю місце під сонцем… кожні два тижня порушення нової кримінальної справи…

2002 рік… з’їзд Селянської партії приймає рішення про двох кандидатів-мажоритарників: один –  брат голови партії, другий я; одному – всі кошти, другому –  дві газелі макулатури…. тією макулатурою вибори й проводили… нормально так, досі шрам на боці….

2004 рік… Помаранчева революція… Підйом… Надія… Участь… Ще й грамота була за підписом Ющенко …

2005 – «люби друзі»  —  обухом по голові….

Створення партії Нова Демократія, знайомство з Кушнаревим Є.П. …спірні питання про федералізацію, землю, розвиток…. Його «свадьба з Регионами»… шок… заяву про мій вихід з партії факсом у Київ (а міг би бути депутатом)… Смерть Є.Кушнарева… жах…

Отже, було багато чого

Була боротьба за гідне життя, були комунальні війни, порушив справу проти мера-голови ПР, була боротьба з банками, прокуратурою, були замовлені справи, були маски – шоу, обшуки… було…

Було розуміння майбутньої безодні: Тузла, Грузія…

2013 рік… Зневіра, очікування, роз’яснення людям, що не можна просити у Росії допомоги… Шок…

2014 рік… Ні, я не брав дієвої участі… чим міг – допомагав: розмови, роз’яснення…розуміння… Розмова з СБУ: «Давай розгонимо, зможемо» і відповідь : «Дернетесь! Вас закроем…»

18 липня 2014 року… Дружина: «Все едем, нужно ехать в Киев, покажем детям столицу»

22 липня 2014 року… Дзвінок телефоном: «Ха, ну ты успел…назад не возвращайся, тебе повезло»

Потім допомога ВПО, участь у написанні першого закону, допомога волонтерам, різне… Коли тобі погано –  допоможи тому, кому гірше…

Різне було, розчарувань було більше, але люди надавали смисли та надію…

Москва? Етери? Так, авжеж. Кожен обирає можливість надавати відсіч ворогу там, де він може бути ліпшим. Як там? –  «мальчик для битья»  — смішно. Зараз «наріжуть» етерів –  подивитесь.

Чому це потрібно? Погляньмо, що транслює Росія: що вони надають допомогу, захищають російськомовних людей на Донбасі від фашистів… Тобто я – це вже злам моделі, а якщо послухати, то зовсім зрозуміло.

Чи буває страшно? Так. Кожен раз, коли їдеш — страшно, але чи страшно бути на фронті? Слово –  то  зброя. Ми програємо в інформаційній війні, а я прагну, щоб ми вигравали, щоб донести, що НАШ ДіМ –  це наш дім, і тільки ми маємо право жити в ньому та наводити порядок.

Про майбутнє:

Чому я? А чому ні??? Досвід арбітражного керуючого, коли треба виводити з кризи. Кризи непрофесійності, кризи смислів, кризи інституцій…

Щодо програми:

По-перше, це п.1 – введення Військового стану. Саме так. Саме перше. Для чого? Дивитись, як будь-хто що виграє вибори, крім діючого президента зможе керувати країною, коли у Верховної раді сидять, ті хто є «власниками країни», ті хто сидять на потоках, ті хто керують корупцією, ті хто можуть заблокувати любе рішення Президента? Як порушити корупційні схеми? Як заставити функціонувати Судебну та правоохоронну систему? Як зробити щоб всі ГРОМАДЯНИ сталі рівними перед Законом? Як зробити так, щоб не було тих, хто «зверху»? Але головне, чи можна сьогодні створювати систему безпеки від зовнішньої погрози та агресії, якщо Вся країна не буде жити однім життям?

По-друге, обов’язкове проведення аудиту!!! Аудиту всього, що є в країні, кому це належить, що ми в загалі з Вами маємо! Хто цим користується, де кошти? Чому сьогодні російські олігархи-чиновники мають долі у всіх стратегічних галузях? Скільки ми з вами повинні мати ренти? Ми, наші діти, онуки, Громадяни нашої країни? А взагалі, скільки нас? Після проведення аудиту буду вимагати створювати інституцію стратегічного розвиту, розрахунок безумовного базового доходу.

Можна багато розповідати про програму… головне це програма переходу від того безладу, що є, до створення нового суспільства, суспільства гідності, суспільства неконкурентного комфортного життя, з відкриттям соціальних ліфтів. Створення Республіки (зважаймо не на назву, а на сенс) важливо, коли влада –  обов’язок громадянина, який має необхідні компетенції та навички. Я вважаю, що ми в подальшому повинні відмовитись від президентства, як магістратури керування.

Зараз на мене, як до ВПО, поллється бруд щодо відсутності пункту про ВПО в програмі. Чому не має житла для ВПО, допомоги та інших соціальних «канхфет»? До прикладу, отримали ви квартиру в Харкові, а завтра, не дай Боже, Ви куди бігтимете?

Або інша ситуація — без війни, ви прийшли до якої-небудь державної структури, а з вас вимагають кошти? Або поліція затримала на вулиці, безпідставно надавала кийками по ребрах? Чи вирішує тільки житло Ваші питання?  Але є ще найбільше гостри питання. Зрозумійте люди живуть по різному. Заздрість, то є одним з базових гріхів нашого суспільства (за останні три тижня сповна відчув). А тепер тільки уявіть, що усім переселенцям надали житло…..

Я не хочу ділити місцевих жителів та переселенців, ми дійсно єдині, але єдині сьогодні спільними негараздами і проблемами, спільним горем. Єдині пригніченням нашої гідності владою. Ми єдині, але не разом. Ми повинні стати однім цілим. Однією Єдиною Соборною Україною. Тому я іду в Президенти.

Об авторе: Олег


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2019 Переселенцы